Методична робота

Внутрішкільний контроль у сфері управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу: зміст і структура

План

1.     Загальні положення про внутрішкільний контроль.

2.     Особливості внутрішкільного контролю.

3.     Організація внутрішкільного конролю.

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішкільний контроль

І Загальні положення

1.1.    Нинішнє Положення розроблено відповідно до Закону України.

1.2.    Внутрішкільний контроль - головне джерело інформації для діагностики стану освітнього процесу, основних результатів діяльності навчального закладу. Під внутрішкільним контролем слід вважати проведення членами адміністрації школи спостереження, обстежень, здійснених в порядку керівництва і контролю в межах своєї компетенції за здійсненням працівниками  школи законодавчих та інших нормативно-правових актів України  в освітній галузі. Процедурі внутрішкільного контролю передує інструктаж посадових осіб з питань його проведення.

1.3.    Положення про внутрішкільний контроль затверджується педагогічною радою, яка має право вносити зміни і доповнення.

1.4.    Метою внутрішкільного контролю є:

·   досконалість діяльності навчального закладу;

·   підвищення майстерності вчителів;

·   покращення якості навчання в школі.

1.5.    Задачі внутрішкільного контролю:

·   здійснення  контролю щодо виконанням законодавства в області навчання;

·   виявлення випадків порушення й невиконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, вжиття заходів щодо їх припинення;

·   аналіз причин, які лежать в основі порушень, вжиття заходів щодо їх попередження;

·   аналіз і експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

·   вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації навчального процесу і розробка на цій основі пропозицій по розповсюдженню передового педагогічного досвіду і усунення негативних тенденцій;

·   аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;

·   надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

1.6. Функції внутрішкільного контролю:

·   інформаційно-аналітична;

·   контрольно-діагностична;

·   колективно-регулятивна.

1.7.    Директор школи і за його дорученням заступники директорів чи експерти мають право здійснити внутрішкільний контроль результатів діяльності педагогів за запитаннями:

·   дотримання законодавства України в сфері освіти;

·   використання фінансових і матеріальних коштів відповідно до нормативних документів;

·   використання методичного забезпечення в навчальному процесі;

·   реалізація затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм і навчальних планів, дотримання затвердженого навчального розкладу (графіка);

·   дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку і інших актів в школі;

·   дотримання порядку проведення тематичної атестації учнів і поточного контролю учнівських досягнень;

·   своєчасно надавати окремим категоріям учнів додаткових пільг, матеріальне забезпечення, передбаченого законодавством України і правовими актами органів місцевого самоврядування;

·        робота підрозділів організації громадського харчування і медичного обстеження з метою охорони і зміцнення здоров’я учнів і працівників школи;

·        інші питання в рамках компетенції директора школи.

1.8. При оцінюванні вчителя в ході внутрішнього контролю враховується:

·          виконання  державних програм в повному обсязі (вивчення матеріалу, проведення практичних робіт, контрольних робіт, екскурсій і т.д.)

·          рівень навчальних досягнень і розвиток учнів;

·          ступінь самостійності учнів;

·          володіння  учнями навчальними навиками, інтелектуальними вміннями;

·          диференційований підхід до учнів у процесі навчання;

·          співпраця вчителя і учня;

·          наявність позитивного емоційного мікроклімату;

·          вміння підбирати змістовний навчальний матеріал (підбір додаткової літератури, інформації та іншого матеріалу, направленого на засвоєння учнями системи знань);

·          здатність до аналізу педагогічної ситуації, рефлексії, самостійного контролю за результатами педагогічної діяльності;

·          вміння коректувати свою діяльність;

·          вміння узагальнювати свій досвід;

·          вміння зібрати і реалізувати план свого розвитку.

1.9. Методи контролю над діяльністю вчителя:

·          анкетування;

·          тестування;

·          соціальне опитування;

·          моніторинг;

·          спостереження;

·          вивчення документації;

·          аналіз самоаналізу уроків;

·          бесіда про діяльність учнів;

·          результати навчальної діяльності учнів.

1.10. Методи контролю над результатами навчальної діяльності:

·          спостереження;

·          усне опитування;

·          письмове опитування;

·          письмова перевірка знань (контрольна робота);

·          комбінована перевірка;

·          бесіда, анкетування, тестування;

·          перевірка документації.

 

Особливості внутрішкільного контролю

У керівництві школою важливим є внутрішкільний контроль.

Внутрішкільний контроль — систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи.

Його мета — домогтися оптимальної відповідності діяльності школи державним стандартам.

Внутрішкільний контроль планується заздалегідь. Керівники школи розподіляють між собою сфери діяльності для контролю залежно від свого фаху. Тому директорові школи, якщо його спеціальність, наприклад, математика, доцільніше зосередитися на контролі вчителів, що викладають предмети фізико-математичного циклу; коли, наприклад, його заступник з навчальної роботи філолог, він перевіряє діяльність учителів гуманітарних предметів; заступник з виховної роботи — роботу класних керівників тощо. Водночас кожному з них слід вивчати роботу всіх учителів і вихователів, що потребує детальної підготовки до кожного контрольного заходу.

Для забезпечення системи і єдності вимог внутрішкільного контролю директор спільно зі своїми заступниками складає плани контролю (на півріччя, місяць, тиждень), в яких зазначає, хто із керівних працівників школи, коли і з якою метою, який вид перевірки і якими методами здійснюватиме. У таких планах передбачено можливість спільного відвідування уроків і позакласних занять керівниками школи, залучення до участі в контролі керівників методичних об'єднань, досвідчених учителів, класних керівників.

Організація перевірки будь-якого з аспектів навчального процесу передбачає визначення мети, складання плану перевірки, вибір форм і методів контролю, констатування, об'єктивну оцінку стану справ, висновків, пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу або усунення недоліків, контроль за виконанням пропозицій.

Внутрішкільний контроль повинен мати індивідуальний характер, що потребує здійснення контролю за роботою кожного члена колективу. Він має бути систематичним, раціональним, всебічним. Важливо забезпечити єдність вимог і об'єктивність, що унеможливлює суб'єктивні оціночні судження і висновки, а також диференційований підхід, який враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих.

Види внутрішкільного контролю (залежно від мети)

Класно-узагальнюючий. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей.

Фронтальний. Спрямований на вивчення стану викладання окремих предметів у всіх або окремих класах, стану роботи класних керівників у всіх або окремих класах.

Тематичний. Його мета — перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стану роботи класних керівників у певному напрямі та ін.

Персональний. Його суть — перевірка продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня учителя загалом або окремого аспекта його діяльності.

Оглядовий. Предметом перевірки є стан шкільної документації, стан трудової дисципліни, стан навчального обладнання.

Вид перевірки визначається метою і станом об'єкта, який перевіряють.

Форми внутрішкільного контролю

Колективна. До контролю залучають усі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків.

Взаємоконтроль. До контролю залучають керівників кафедр, досвідчених учителів і класних керівників через наставництво, взаємо відвідування навчальних занять і виховних заходів.

Самоконтроль. Делегується найдосвідченішим учителям і класним керівникам з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами.

Адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю.

Адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор і його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.

Об'єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів контролю.

Методи контролю

Спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням.

Перевірка документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів та ін.

Опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою. Письмове опитування проводять за допомогою контрольної роботи (зріз): через перевірку варіантів відповідей на запрограмовані запитання та через закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені.

Тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей.

Ретроспективний розбір. Використовується оцінка діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін.

За логічною послідовністю внутрішкільний контроль поділяють на поточний, попередній, проміжний, підсумковий, а також епізодичний і періодичний.

Важлива умова успішного використання методів контролю — компетентність перевіряючого, його здатність вникнути в суть питання, яке перевіряється, і надати вчителю конкретну допомогу.

Змістом внутрішкільного контролю є основні види діяльності школи:

— навчальний процес, який передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок учнів, продуктивності праці вчителя, індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, якості позаурочної предметної діяльності, наявності в учнів навичок самостійної роботи;

— виховний процес, коли перевіряють рівень вихованості учнів, рівень громадської активності, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів, якість профілактичної роботи з педагогічне занедбаними дітьми;

— методична робота, коли визначають методичний рівень кожного вчителя, кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів;

— наукова і експериментальна діяльність, коли визначають відповідність цієї діяльності концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень, їх результативність, рівень наукової освіченості педагогів, науково-дослідницької роботи учнів;

— психологічний стан, коли виявляють ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічну підготовленість колективу до вирішення певної проблеми, запровадження нової структури та ін.;

— забезпечення необхідних умов навчально-виховного процесу (охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, навчально-технічним обладнанням).

Контроль загалом — це не лише перевірка, а й надання допомоги вчителям у поліпшенні навчально-виховної роботи в школі. Отримана під час перевірки інформація дає змогу вносити корективи, робити узагальнення, приймати нові рішення. Про результати перевірки має знати весь колектив, а не лише учитель, якого перевіряли. Дієвість перевірки значною мірою залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Все це слід робити доброзичливо й тактовно, запобігаючи можливим емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям.

Організація внутрішкільного контролю адміністрації школи

У світлі завдань, поставлених перед працівниками освіти, зросли вимоги до керівників школою і, в тому числі, до внутрішкільного контролю. Кожен працівник школи постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається школа, як удосконалюється навчальний процес. Інакше кажучи, потрібні постійна діагностика, постійний аналіз, постійний зворотній зв’язок, поінформованість про сфери життя та діяльності шкільного колективу. Таку інформацію можна отримати лише за допомогою добре налагодженого внутрішкільного контролю, тобто процесу співвідношення фактично досягнутих результатів навчально – виховного процесу із запланованими. Внутрішкільний контроль передбачає всебічне вивчення і аналіз навчально – виховного процесу в школі, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координацію зусиль відповідно до визначених завдань.

При організації внутрішкільного  контролю в Хмелівській ЗШ І –ІІІ ступенів адміністрація виходить з таких положень:

-    об’єктивність, конкретність і цілеспрямованість контролю;

-    системність і систематичність контролю на основі вибору найдоцільніших        його видів;

-    повсякденна перевірка виконання прийнятих рішень.

Для здійснення внутрішкільного контролю заступником директора складається план – графік на рік, який конкретизує відповідний розділ річного плану роботи школи і в якому визначаються питання, які підлягають контролю, терміни проведення перевірок, відповідальних за організацію перевірок, вказують, як буде підбито підсумки перевірки.

Не зменшуючи значення оптимізації внутрішкільного контролю  найактуальнішим для сьогодення є проблема демократизації контролю. Оптимізуємо управління за рахунок демократизації контролю такими шляхами:

1.     залучення до внутрішкільного контролю рядових членів педагогічного колективу;

2.     гласність контролю;

3.     позитивне вирішення питання морально – матеріального стимулювання педагогів за активну участь у громадському житті;

4.     систематичне здійснення педагогічного аналізу для удосконалення внутрішкільного контролю.

Діючі нормативні та директивні критерії зобов’язують директора, заступника директора з НВР доводити до відома вчителів розпорядження, нормативні й методичні документи та матеріали Міністерства освіти та науки України, керівних органів освіти, виконувати необхідну роботу з їх реалізації, встановити контроль за виконанням цих документів і матеріалів.

Ця робота в Хмелівській ЗШ І – ІІІ ступенів проводиться  в певній послідовності. Керівники школи на оперативних, профспілкових зборах, нарадах при директорі, засіданнях методичної ради виступають перед учителями з оглядом основних положень цих документів. Далі організовуємо їх опрацювання, розробляємо заходи з виконання та впроваджуємо їх в практику роботи. Керівники школи здійснюють контроль за їх виконанням, відвідуючи уроки вчителів, організовуючи роботу вчителів із самоосвіти.

При контролі за виконанням прийнятих рішень одночасно перевіряється стан викладання навчальних предметів, рівень методичної, виховної роботи відповідно до річного плану роботи школи.

Навчальні програми – один із основних державних документів для школи, тому, організовуючи контроль, ми перевіряємо в класному журналі якість і своєчасність виконання навчальних програм, зміст програмового матеріалу і дати його виконання, проведення передбачуваних контрольних, практичних, лабораторних робіт, екскурсій, уроків позакласного читання та розвитку мовлення, організації повторення навчального матеріалу.

За погодженням з учителями на кожний семестр складається графік проведення практичних, лабораторних, контрольних робіт та екскурсій.

За результатами перевірки  видається наказ по школі про стан виконання навчальних програм, передбачаються конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків.

З питанням контролю за виконанням навчальних програм тісно пов’язане питання контролю за веденням шкільної документації ( класні журнали, щоденники, особові справи тощо ). Такий контроль здійснюємо не рідше одного разу на місяць. При цьому використовується як тематична, так і персональна форма контролю.

Тематичний контроль здійснюються за такими питаннями:

 ведення тематичного обліку знань, робота з учнями, які засвоїли програмовий матеріал на початковому рівні, проведення навчальних екскурсій в 1 – 4 класах, проведення письмових робіт з української мови, виконання практичних та лабораторних робіт.

Дуже ефективним  є персональний контроль за веденням класних журналів вчителями.

Важливе місце в системі контролю за організацією навчально – виховного процесу, рівнем навчальних досягнень учнів посідає перевірка учнівських зошитів. Контроль за станом учнівських зошитів – важливе джерело інформації про різні аспекти роботи вчителів та учнів – приносить користь у справі підвищення рівня навчальних досягнень учнів, підвищення культури їх ведення, каліграфії, грамотності. Цей вид контролю здійснюємо кожного місяця. Результати перевірки зошитів фіксуємо  в журналі внутрішкільного контролю із зазначенням основних фактів, виявлених під час перевірки, та плануємо конкретні заходи щодо усунення зазначених недоліків.

Перевіряємо також учнівські щоденники. При цьому особливу увагу звертаємо на акуратність їх ведення, систематичний контроль за ними з боку класного керівника і батьків. Перевірку щоденників здійснюємо окремо по класах як фронтально, так і вибірково, два рази в семестр. Результати перевірки повідомляємо учням та їх батькам. Плановий контроль за веденням учнівських щоденників сприяє:

систематичному виставленню в щоденники оцінок, формуванню в учнів відповідального ставлення до навчання, вивченню питання нормування обсягу домашніх завдань, навантаження учнів.

Важливе місце в системі контролю за станом навчально – виховної роботи посідає контроль за якістю навичок читання. Оволодіння такими навичками надзвичайно важливо для успішного вивчення учнями всіх навчальних предметів не тільки в молодших класах, а й у старших школярів.

Під час перевірки звертаємо увагу на розуміння учнем прочитаного, на виразність читання тощо.

Порівнюючи результати перевірок через певний проміжок часу, робимо  висновки, визначаються тенденції класного колективу у розвитку навичок читання. Цьому допомагає підсумкова таблиця, яку веде заступник з навчально – виховної роботи упродовж всього перебування учня в початковій школі.

         Звертаємо увагу на сформованість навичок читання і під час відвідування уроків в основній і старшій школі. Постійну увагу приділяємо також і перевірці обчислювальних навичок молодших школярів.

Результати формування загально навчальних умінь та навичок школярів молодших класів щорічно обговорюються на засіданнях шкільного методичного об’єднання. За результатами перевірок видаються накази по школі.

Якість навчальних досягнень учнів перевіряємо, використовуючи усну та письмову форму перевірок. Усна – здійснюється під час відвідування уроків або на ГПД.

Письмова має перевагу над усною, бо впродовж уроку або його частини можна об’єктивно перевірити знання учнів усього класу.

В період з 12 по 20.09 кожного року проводимо «зондуючі» контрольні роботи з основ наук з метою  чіткого уявлення про дійсний стан навчальних досягнень учнів на початок навчального року та в кінці семестра.

         Крім контрольних робіт здійснюємо тематичні перевірки, проводимо директорські контрольні роботи. Для обговорення результатів організовуємо наради вчителів, на яких робимо грунтовний аналіз якості навчальних досягнень учнів.

Результати перевірок заслуховуються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директору, засіданнях методичної ради чи шкільних методоб’єднань, видаємо накази, у яких констатуються позитивні показники та недоліки в роботі.

         Справі раціоналізації процесу контролю сприяє залучення до цієї роботи вчителів – методистів, старших учителів, голів методичних об’єднань, членів методичної ради школи. Використовуються різні види і форми контролю, надаючи перевагу випередженому контролю, бо найважливіше в роботі – навчати учителів уникати помилок, формувати навички самоаналізу і самоконтролю.

         На початок навчального року і кінець навчального року (вересень і квітень) планується фронтально – оглядовий контроль, яким охоплюємо майже всіх учителів, щоб знати, з якими  потенціальними можливостями вступає в навчальний рік кожен учитель. Перш за все відвідуємо уроки новопризначених учителів, молодших учителів, тих учителів, в роботі яких за результатами минулого року були недоліки. Для цього контролю характерна одноразовість відвідування.

  Випереджувальний контроль особливо ефективний при роботі з молодими вчителями, передбачає допомогу вчителю у поглибленні наукових та методичних знань.

  Продовженням випереджувального контролю є персональний контроль, який передбачає довготривале вивчення роботи вчителя і надання йому допомоги, класно – узагальнюючий контроль та фронтальний контроль, які дають  можливість вжити радикальних заходів щодо поліпшення становища.

 Перевіряємо стан викладання предметів та виховної роботи. Застосування зазначених  видів контролю викладання основ наук, якості виховної роботи не виключає вибіркового, епізодичного відвідування уроків та позакласних виховних заходів, що здійснюється без попередження згідно з тижневим планом директором або заступником.

Якими б різноманітними не були управляючі функції керівника школи, головна з них – бути організатором навчально – виховного процесу. Шкільна адміністрація, плануючи роботу з підвищення ефективності внутрішкільного  контролю, особливу увагу приділяє відвідуванню уроків. Саме урок – те місце, де відбувається основний процес навчання, виховання й розвитку особистості. Все життя школи, в основному, протікає  на уроках. Варто пригадати з цього приводу слова В. Сухомлинського: «Урок – у ценрі уваги і турботи досвідченого директора. Досвід переконує, що відвідування й аналіз уроку – найважливіша робота директора».

За діючими нині нормативними документами, кожний адміністратор повинен відвідати стільки уроків, щоб знати стан справ у школі, дієво впливати на якість навчально – виховного процесу. Отже, для реалізації цих завдань директору потрібно відвідувати щотижня не менше  4-х уроків, а заступникові 5-6 заходів.

Плануючи відвідування уроків, визначаємо мету відвідування як системи уроків, так і кожного епізодичного відвідування, користуючись при цьому основними вимогами до навчання, виховання та розвитку учнів, специфікою роботи кожного вчителя чи класу, особливостями викладання кожного навчального предмету. Наприклад, якість і рівень виконання навчальних програм, перевірка якості навчальних  досягнень учнів, використання активних, інтерактивних методів навчання, інноваційних технологій, організація самостійності роботи учнів, використання міжпредметних зв`язків, формування опорних знань, використання інформативних технологій тощо.

         Використовуємо різні форми відвідування уроків з метою отримання найбільш об’єктивної картини рівня викладання, якості навчальних досягнень учнів. Це:

відвідування всіх уроків протягом навчального дня у одного вчителя в різних класах;

відвідування всіх уроків в 1 класі протягом 2 – 3 днів;

відвідування уроків у різних вчителів у різних класах з метою вивчення певного питання.

Після відвідування уроку робимо аналіз. Такий вид управлінської діяльності, як аналіз уроку, впливає не тільки на вчителя, але й на самого керівника, розвиваючи його діалектичне мислення, формуючи системне бачення уроку й всієї педагогічної дійсності. В. Сухомлинський писав: «Своїм педагогічним досвідом я зобов’язаний розумним, думаючим учителям, уроки яких я відвідував і аналізував».

Адміністрація школи також приділяє увагу контролю за станом організації виховного процесу, який здійснюється у ході викладання наук, проведенні позакласних та позашкільних заходів.

Систематично перевіряємо шкільну документацію (плани роботи класних керівників, керівників гуртків, плани роботи учнівських організацій тощо).

Вивчаємо й узагальнюємо стан морального, трудового, патріотичного, естетичного, правового, екологічного, фізичного виховання учнів, стан профорієнтаційної роботи.

Здійснюємо контроль за проведенням загально шкільних  виховних заходів, згідно з річним планом роботи школи.

Постійна увага  приділяється вивченню, узагальненню й упровадженню в практику передового педагогічного досвіду класних керівників, керівників гуртків.

Контролюючи виховну роботу в школі, слід пам’ятати, що ми не можемо повністю відповідати за рівень вихованості школярів, а тому слід оцінювати лише ступінь позитивного впливу педагогів на рівень розвитку особистості школяра.

Двічі на рік  контролюємо виконання планів роботи класних керівників, перевіряємо роботу шкільної бібліотеки, стан гурткової роботи. Не випадає з поля зору і навчально – виховний процес в ГПД.

У ході відвідування уроку чи позакласного заходу робимо записи в журнали внутрішкільного  контролю:

- дата відвідування;

- клас;

- мета відвідування;

- тема, мета, яку планував учитель.

На кожного педагогічного працівника в журналі контролю відводиться певна кількість сторінок.

Після відвідування  уроку, виховного заходу,  перевірки шкільної документації, перевіряючий записує в журналі висновки, де дає  загальну оцінку заходу, виходячи з його ефективності та досягнення вчителем мети, а також вказані недоліки, пропозиції та побажання.

З метою вироблення єдиних вимог у справі здійснення контролю за роботою педагогів з боку директора та заступників ми практикуються спільні відвідування уроків.

Питання контролю розглядаються на нарадах при директору та педрадах. 

Внутрішкільний контроль може  здійснюватися у вигляді планових або оперативних перевірок, моніторингу, проведення адміністративних робіт.

Внутрішкільний контроль у вигляді планових перевірок здійснюємо відповідно до затверджених планом-графіком, який забезпечує періодичність і виключає нераціональне дублювання в організації перевірки. Він доводиться до членів педагогічного колективу на початку навчального року.

Внутрішкільний контроль у вигляді оперативної перевірки здійснюється з метою встановлення фактів і перевірки відомостей про порушення, вказаних у зверненнях учнів і їх батьків або інших громадян, організацій, конфліктних ситуацій у відношеннях між учасниками навчального процесу.

Внутрішкільний контроль у виді моніторингу передбачає збір, системний облік, опрацювання і аналіз інформації в організації і результатах навчального процесу для ефективного розв’язання задач управління якістю навчання (результати навчальної діяльності, стан  здоров’я учнів, організація харчування, виконання режимних моментів, виконавча дисципліна, навчально-методичне забезпечення, діагностика педагогічної майстерності і т.д.).

Внутрішкільний контроль адміністративної роботи здійснюється директором школи або його заступниками з НВР з метою перевірки  успішності навчання в рамках поточного контролю і проміжної атестації учнів. Збирання               інформації  завершується аналізом внутрішньошкільного контролю – розробкою аналітичних довідок.

         Отже, управління школою – складний динамічний процес. Який включає в себе визначення мети й постановку завдань, вивчення й аналіз існуючого рівня навчально – виховної роботи, пошуки шляхів удосконалення системи діяльності школи, ефективного використання засобів навчання і виховання, координацію зусиль всього педагогічного колективу й управлінського персоналу. Головним джерелом забезпечення надійної і достовірної інформації про стан навчально – виховної роботи, необхідної для прийняття керівником об`єктивного і своєчасного рішення, є контроль.

1.Внутрішкільний конроль має:

1.1 Забезпечувати досягнення цілей навчального закладу і сприяти його розвитку.

1.2 Бути зорієнтованим на кінцевий результат діяльності школи.

1.3 Бути науковим, своєчасним, дійовим, демократичним.

1.4 Відображати динаміку розвитку школи.

2. Форми, методи, засоби контролю мають повною мірою відповідати контрольованому виду діяльності.

3. Система контролю має бути зрозумілою всім учасникам педагогічного процесу, відповідати їхнім потребам, можливостям щодо розвитку. Виміри та оцінки, здійснювані у ході контролю, мають бути гласними і стимулювати розвиток шкільного колективу в цілому і кожної ланки зокрема.

      Витрати часу, зусиль на контроль мають бути оптимальними, а віддача від нього забезпечувати якісне зростання результатів контрольованої діяльності.

Література

1.    Управлінська діяльність директора школи/ Укладачі: Н.В.Єрмак, С.П.Глузд, С.В.Рубан.- Х.: Країна мрій, 2010. - 176 с.

2.    Кучерова Г.М. Керівнику школи. Педагогічний аналіз. – К.: Редакції газет з управління освітою, 2012. – 128 с.

3.    Абетка завуча/ Упорядник М.Голубенко – К.: Шкільний світ, 2010. – 128 с.

4.    Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. Монографія. – К.: Школяр, 2011. – 302 с